системы анонимного подтверждения фактов на основе современных криптографических примитивов: Zero-Knowledge-доказательств и децентрализованных идентификаторов. Проанализированы существующие подходы к децентрализованной идентификации и проверке аттестуемых данных, включая стандарты W3C Verifiable Credentials и DID. Проведён обзор систем прототипов, использующих ZK-доказательства для проверки возраста, дипломов, результатов KYC и иных атрибутов личности без раскрытия персональных данных. Изучены технологии генерации и верификации zk-доказательств для Ethereum-совместимых систем, включая ZoKrates, Noir и Barretenberg, а также механизмы хранения доверенных публичных ключей организаций-издателей в блокчейн-реестрах. Особое внимание уделено роли смарт-контрактов и неизменяемой среды исполнения как источника доверия в распределённых системах.
The civil law consequences of the use of non-fungible tokens (NFTs) in mass multiplayer online role-playing games (MMORPGs) as a special type of multimedia products are studied. The analysis focuses on the social relations arising from the tokenization of in-game objects, the issuance, circulation, acquisition, and use of NFTs within the gaming environment, as well as the determination of the rights of participants in these relations. Special attention is given to the delineation of rights to the token itself as a record in a distributed ledger, rights to the associated digital object, exclusive rights to elements of the multimedia product, and the obligations of users resulting from licensing and user agreements. The study also addresses the place of NFTs in the system of property rights, their relationships with digital rights, virtual assets, and other civil law constructs. Method, methodology of the research. The formal-legal, systemic, comparative-legal, and doctrinal methods have been employed. Provisions of the Civil Code of the Russian Federation, regulations on digital financial assets, academic literature, user agreements of gaming projects, and foreign approaches have been analyzed. Special attention has been paid to licensing constructs and the differentiation of obligation and intellectual rights. It is advanced by the author that NFTs within MMORPGs should not be automatically classified as digital rights in the sense of Article 141.1 of the Civil Code of the Russian Federation, nor as digital financial assets, nor as things in the classical sense. It is proposed by the author to regard them as a special virtual asset— a unique record in a distributed ledger, certifying control over the token by a particular entity and capable of being linked with a digital object or a contractually defined scope of possibilities for its use. It is shown that acquiring an NFT does not in itself lead to the transfer of exclusive rights to the associated content, and the scope of user rights is primarily determined by user and licensing agreements. The results can be used for the legal qualification of in-game digital assets, the preparation of contractual models, judicial arguments, scientific qualification of similar objects, and the improvement of multimedia product regulation.
Annotatsiya.Ushbu maqolada blockchain texnologiyasining moliyaviy tranzaksiyalarni nazorat qilishdagi arxitekturaviy imkoniyatlari IMRAD metodologiyasi doirasida tahlil qilinadi. Distributed Ledger Technology (DLT), smart-kontraktlar va kriptografik audit izlarining moliyaviy nazorat tizimiga integratsiyasi nazariy va empirik jihatdan asoslantirilgan. Yettita konsensus algoritmi (PoW, PoS, PBFT, DPoS, PoA, Raft) moliyaviy sektor uchun qiyosiy baholangan. An’anaviy va blockchain asosidagi nazorat tizimlarining olti o‘lchamda qiyosiy tahlili o‘tkazildi. ISO 31000:2018 asosida yettita asosiy risk (R₁–R₇) baholandi. Estoniya, Dubay, Singapur, JPMorgan, Braziliya va O‘zbekiston misolida xalqaro tajriba sintezi amalga oshirildi. Samaradorlik tahlili shuni ko‘rsatadiki, blockchain asosidagi nazorat tizimi tranzaksiya narxini 40–60%, operatsiya vaqtini 60–70%, xatoliklar sonini 80–90% va audit jarayonini 50–60% qisqartirishi mumkin. O‘zbekiston uchun Hyperledger Fabric + PBFT/PoA konsensus asosidagi ruxsatli blockchain modeli tavsiya etiladi. Kalit so‘zlar: blockchain, distributed ledger technology (DLT), smart-kontrakt, konsensus algoritmi, kriptografik audit izi, moliyaviy nazorat, zero-knowledge proof, CBDC, Hyperledger Fabric, O‘zbekiston raqamli moliyasi. Аннотация. В данной статье в рамках методологии IMRAD анализируются архитектурные возможности технологии блокчейн в сфере контроля финансовых транзакций. Теоретически и эмпирически обоснована интеграция технологии распределенного реестра (DLT), смарт-контрактов и криптографических аудиторских следов в систему финансового контроля. Проведена сравнительная оценка семи алгоритмов консенсуса (PoW, PoS, PBFT, DPoS, PoA, Raft) для финансового сектора. Осуществлен сравнительный анализ традиционных и основанных на блокчейне систем контроля по шести параметрам. На основе стандарта ISO 31000:2018 оценены семь ключевых рисков (R1-R7). Выполнен синтез международного опыта на примере Эстонии, Дубая, Сингапура, JPMorgan, Бразилии и Узбекистана. Анализ эффективности показывает, что система контроля на основе блокчейна может сократить стоимость транзакций на 40-60%, время операций - на 60-70%, количество ошибок - на 80-90% и длительность аудита - на 50-60%. Для Узбекистана рекомендуется модель разрешенного блокчейна на базе Hyperledger Fabric с консенсусом PBFT/PoA. Ключевые слова: блокчейн, технология распределенного реестра (DLT), смарт-контракт, алгоритм консенсуса, криптографический аудиторский след, финансовый контроль, доказательство с нулевым разглашением, CBDC, Hyperledger Fabric, цифровые финансы Узбекистана. Abstract. This article analyzes the architectural capabilities of blockchain technology in monitoring financial transactions, utilizing the IMRAD methodology. It provides theoretical and empirical justification for integrating Distributed Ledger Technology (DLT), smart contracts, and cryptographic audit trails into financial monitoring systems. Seven consensus algorithms (PoW, PoS, PBFT, DPoS, PoA, Raft) are comparatively evaluated for their suitability in the financial sector. A comparative analysis of traditional and blockchain-based monitoring systems is conducted across six dimensions. Seven key risks (R1-R7) are assessed in accordance with ISO 31000:2018. A synthesis of international experience is presented, drawing on case studies from Estonia, Dubai, Singapore, JPMorgan, Brazil, and Uzbekistan. The efficiency analysis indicates that a blockchain-based monitoring system can reduce transaction costs by 40-60%, operational time by 60-70%, error rates by 80-90%, and audit process duration by 50-60%. For Uzbekistan, a permissioned blockchain model based on Hyperledger Fabric, utilizing a PBFT or PoA consensus algorithm, is recommended. Keywords: blockchain, distributed ledger technology (DLT), smart contract, consensus algorithm, cryptographic audit trail, financial monitoring, zero-knowledge proof, CBDC, Hyperledger Fabric, Uzbekistan digital finance.
Open access
2 source records
Advanced Computational Techniques in Science and Engineering
У статті досліджується Інтернет 3.0 як децентралізована, енергетично незалежна, штучно-інтелектуальна інфраструктура, що формується на перетині Web3, блокчейн-економіки, ядерної енергетики нового покоління та пост-сингулярних технологій. Аналізуються економічні, організаційні та правові аспекти переходу України до Інтернету 3.0 в умовах післявоєнної реконструкції та наближення до часу інтегрованої сингулярності. Особливу увагу приділено ризику «інтелектуального захоплення» – ситуації, коли технологічна сингулярність може привласнювати права людини на ідеї та інтелектуальний внесок. Автор обґрунтовує необхідність створення системи юридичної та фізичної фіксації і капіталізації прав людини на ідеї, висновки, розробки замість їх захоплення технологіями. Запропоновано концепцію «Інтернету свідомості» як децентралізованої мережі персоніфікованих цифрових двійників, де внесок кожної людини токенізується та захищається через блокчейн. Обґрунтовано, що поєднання енергетично та комунікаційно незалежних дата-центрів на базі малих модульних реакторів, національного блокчейну та Інтернету 3.0 надає Україні можливість стати частиною глобальної інфраструктури накопичення та примноження персоніфікованого інтелектуального капіталу.
В статье рассматриваются аспекты применения технологии блокчейн в сфере образования. Описаны основные принципы работы блокчейна, его механизмы безопасности и преимущества децентрализации. Особое внимание уделено смарт-контрактам и их использованию для автоматизации образовательных процессов. Также рассмотрены примеры применения технологии для хранения дипломов, сертификации, учета академических достижений и управления стипендиями. Обсуждаются преимущества и вызовы внедрения блокчейна, а также перспективы его развития в образовательной среде на основе мирового опыта. Практическая значимость данного исследования заключается в применении технологии блокчейн для упрощения проверки подлинности документов, автоматизации образовательного процесса и обеспечения безопасности данных. В данной статье рассмотрены теоретические основы и конкретные примеры применения технологии блокчейн в сфере образования, разработан элективный курс по информатике «Технологии Web3».
The article examines the financial aspects of the development of Ukraine's energy sector. It analyzes the current state of the country's energy sector and outlines its prospects for development in the post-war period, taking into account financial, institutional, and technological factors. It is determined that the war has led to large-scale destruction of generating capacities, electricity transmission and distribution systems, and damage to gas transportation infrastructure, which has led to increased energy risks and greater dependence on external sources of supply. The restoration of energy infrastructure requires significant investment resources, modernization of outdated equipment, and the introduction of innovative technologies that will ensure increased efficiency in energy production and distribution. Particular attention is paid to the financial aspects of post-war recovery in the industry. The possibilities of attracting domestic and foreign investment are considered, including the use of public-private partnership mechanisms and participation in international financial programs, as grant financing and targeted credit lines play an important role in the modernization of energy facilities and the introduction of renewable energy sources. The potential for decentralization of the energy system, which involves the development of local mini- and micro-generation facilities, energy storage devices, etc., was analyzed separately. The importance of integrating renewable energy sources, in particular solar and wind energy, was highlighted. The importance of digitizing energy system management processes, automating metering, and improving the level of cyber protection of critical infrastructure is emphasized. Strategic directions for the development of the energy sector are identified, including expanding Ukraine's integration into the EU energy market, creating favorable conditions for investors, and introducing mechanisms to support innovative projects. The proposed measures are aimed at forming a sustainable, competitive, and environmentally balanced energy sector capable of ensuring the country's energy security, supporting economic growth, and promoting Ukraine's integration into the common European energy space.
UTokyo Repositoryは本学で生産されたさまざまな学術成果を電子的形態で集中的に蓄積・保存し、世界に発信することを目的としたインターネット上の発信拠点です。 The UTokyo Repository is the system to store and provide digital resources created by members of the University of Tokyo. Its main purpose is to develop digital collections, make them available online, and preserve them for long-term access.
У сучасному світі корпоративне управління стикається з низкою викликів, пов’язаних із централізацією влади, непрозорістю прийняття рішень, неефективним розподілом ресурсів та корупційними ризиками. Традиційні організації значною мірою покладаються на людський фактор, що може призводити до затримок, конфлікту інтер- есів та зайвих витрат. У цьому контексті децентралізовані автономні організації (ДАО) пропонують альтер- нативний підхід, використовуючи смарт-контракти та блокчейн для автоматизованого й прозорого управління.Одна з основних переваг ДАО полягає в тому, що вони усувають необхідність у посередниках та централізованих структурах, замінюючи їх алгоритмічними механізмами голосування та фінансового управління. Такий підхід дозволяє кожному учаснику організації мати реальний вплив на процеси та гарантує чесний розподіл ресурсів відповідно до заздалегідь визначених правил у коді смарт-контрактів. В умовах цифровізації такі механізми є дуже важливими, оскільки вони забезпечують довіру між учасниками незалежно від їхнього мислення чи статусу та прозорість виконання всіх процесів. Це досягається завдяки тому, що всі транзакції, голосування та рішення зберігаються у блокчейні, де їх не можна змінити або приховати. Такий підхід управління значно підвищує рівень довіри з боку спільноти. Він також вирішує проблему централізованого управління, коли ключові рішення ухвалюються обмеженим колом осіб, що може призводити до недосконалих стратегій розвитку або конфліктів.Уряди багатьох країн, зокрема США та держав Європейського Союзу, активно досліджують способи інтеграції ДАО у чинні правові системи, що свідчить про зростаючу зацікавленість у використанні таких структур для реального бізнесу. Незважаючи на певні виклики у сфері юридичного визначення, цей напрямок продовжує активно розвиватися, і вже зараз є приклади успішних проектів, що працюють на основі децентралізованих механізмів управління.Розробка децентралізованих автономних організацій у корпоративному управлінні є важливим і перспективним напрямком, що дозволяє значно підвищити ефективність бізнес-процесів, забезпечити чесність та прозорість у прийнятті рішень, а також адаптувати компанії до нових умов цифрової економіки. З огляду на стрімке зростання популярності Web3-технологій, DeFi та інших децентралізованих систем, можна впевнено стверджувати, що децентралізовані автономні організації стануть невід’ємною частиною майбутнього корпоративного управління.
The purpose of this research is to revisit Ronald Coase's groundbreaking theory of transaction costs in light of modern cryptoeconomics, to explore their transformation under the influence of digital technologies, and to propose new models for evaluating, minimizing, and managing these costs in a decentralized environment. This study investigates the challenges posed by traditional economic processes and examines how emerging technologies enable optimization. The methodology integrates theoretical analysis, logical generalization, comparative studies, and historical perspectives to dissect the evolution of transaction costs. By juxtaposing conventional approaches with advancements like blockchain and cryptocurrencies, this research identifies critical transformations in economic interactions and methods for optimizing these costs. Findings suggest that blockchain technologies and smart contracts significantly streamline processes, reducing costs linked to information search, negotiation, and enforcement. The study reveals that decentralized platforms minimize the role of intermediaries, enhance transparency, and establish trust by employing distributed ledger systems. However, it also uncovers potential risks, such as regulatory ambiguity, cybersecurity concerns, and technical challenges, which must be addressed to fully realize cryptoeconomic benefits. Practical value. The results of this study highlight strategic solutions for businesses seeking to optimize processes and reduce costs in various sectors, including finance, logistics, and real estate. Practical implementation of cryptographic tools like stablecoins and decentralized payment networks is demonstrated to accelerate transactions, reduce bureaucracy, and foster financial inclusivity. Insights from leading global case studies illustrate the tangible benefits of cryptoeconomics and its transformative impact on contemporary business practices. Conclusions underscore the necessity of balancing technological innovations with adaptive governance to address emerging risks while leveraging the advantages of decentralized systems. The findings reinforce cryptoeconomics as a critical driver in reshaping economic paradigms, fostering efficiency, and redefining the nature of transaction costs in the digital economy.
إن نماذج العمل التقليدية لا تتكيف مع الاحتياجات والتوقعات المتطورة للقوى العاملة الحديثة. وفي الوقت نفسه، يعمل الذكاء الاصطناعي وابتكارات Web3 مثل metaverse ونماذج العمل اللامركزية على فتح إمكانيات غير مسبوقة. وستعمل على تضخيم الإمكانات البشرية، من التعاون في العالم الافتراضي من خلال الصور الرمزية الرقمية، إلى إدارة المعاملات بشفافية على block chain. و سيفتحون مستويات غير مسبوقة من الإنتاجية والابتكار. لكن أولئك الذين لا يفعلون ذلك يخاطرون بخسارة أفضل المواهب والتخلف في مشهد سريع التغير. إن التحولات الزلزالية في القوى العاملة مدفوعة بطلب الموظفين المتزايد على الاستقلال والمرونة والغرض في عملهم وهناك استراتيجيات عملية للقادة لإعادة تعريف نماذج عملهم حيث يتمتع الجيل الجديد من الذكاء الاصطناعي بالعديد من السمات التي يفتقر إليها البشر. إنه دائمًا موجود. إنه يتباهى بالمعرفة الموسوعية. إنه يولد الناتج على الفور.و يمكنه التوسع إلى ما لا نهاية. قد يكون هذا العصر الجديد من الذكاء الاصطناعي مخيفًا لأشكال الحياة البشرية المحدودة التي خلقته. فمنذ إطلاق ChatGPT قبل عامين، كان الذكاء الاصطناعي التوليدي (gen AI) واعدًا بإعادة تشكيل كيفية إنجاز العمل. إن حالات الاستخدام كثيرة ومتنوعة، وما زلنا نكتشف ما الذي سيعمل بشكل أفضل، بالنسبة لنا كأفراد، وفي فرق، وكمؤسسات. وفي تطور مفاجئ، يبدو أن العمل المكتبي الذي يتطلب مهارات يدوية هو أكثر قابلية للاستبدال من العمل اليدوي في الميدان والمصانع. المجالات التي تجاوز فيها الذكاء الاصطناعي بالفعل القدرة البشرية: لقد تحسن الذكاء الاصطناعي بشكل كبير على مدى العقود القليلة الماضية. ، تفوق الذكاء الاصطناعي على البشر في العديد من المجالات المحددة: • الشطرنج (1996) التعرف على خط اليد (2014) فهم القراءة (2017) الاستجابة المحادثة (2023) ترجمة اللغة على مستوى الإنسان (2024) لا نعرف المجالات التي سيهيمن عليها الذكاء الاصطناعي بعد ذلك، لكن المرشحين يشملون القيادة الذاتية الكاملة ، والجراحة، وكتابة كتاب الأكثر مبيعًا، وتطوير أنظمة الذكاء الاصطناعي نفسها، ويعتبر ي العام (AGI) - المصطلح الذي أشاعه شين ليج في إشارة إلى تحقيق الذكاء الاصطناعي لمستوى الكفاءة البشرية عبر مجموعة واسعة من المهام المعرفية. ومع زيادة الاهتمام الإعلامي والاستثماري الحالي، من الواضح أن تقدم الذكاء الاصطناعي سيستمر في بعض النواحي. إذن، ما الذي قد يكون صعبًا على الذكاء الاصطناعي في المستقبل المنظور؟ ما الخندق الذي يمكن للبشر الاستمرار في امتلاكه والدفاع عنه؟ المجالات التي لا يزال البشر يتفوقون فيها على الذكاء الاصطناعي
Донецький національний університет імені Василя Стуса, В.В. Матвійчук, О.В. Таранич, Донецький національний університет імені Василя Стуса
The article explores the essence of cryptocurrencies as a phenomenon of the digital economy through a conceptual and categorical analysis and typology, combining their financial, technological, and institutional characteristics. The study addresses the challenge of defining the concept of "cryptocurrency" in the context of the rapid digital transformation of the economy. It presents an analysis of key approaches to the typology of cryptocurrencies as money, investment assets, and technological platforms. The paper substantiates the relevance of applying a flexible functional approach that accounts for the use and evolution of cryptocurrencies within the digital economy.It is argued that the term "cryptocurrency" cannot be reduced to a single universal definition, as it reflects the multidimensional nature of digital assets undergoing constant transformation. The analysis of their functional orientation demonstrates that contemporary cryptocurrencies perform a wide range of tasks within the digital economy — from payment solutions to cross-chain interaction, from privacy protection to servicing logistics and media. This justifies the need to rethink approaches to their definition, considering both the economic context and the technical architecture of cryptocurrency operations.The study concludes that in the digital economy, cryptocurrencies are evolving beyond purely monetary functions — such as accumulation, speculation, and payments — toward acquiring the features of a technological unit of value operating within various digital ecosystems. Future research should focus on the development of a functional classification of cryptocurrencies, the analysis of their interaction with the traditional financial system, and the assessment of the impact of emerging technologies (in particular, Web3, DeFi, and AI) on the evolution of cryptocurrency ecosystems.
Данная работа посвящена решению проблемы фрагментации и быстрого устаревания информации в экосистеме Web3. Задачи, которые решались в ходе исследования: 1. Выбор источников данных, инструментария. 2. Реализация получения и обработки большого количества данных. 3. Реализация ассистента на базе искусственного интеллекта для ответов на вопросы пользователей. 4. Сопровождение, тестирование и анализ качества приложения. В рамках исследования был осуществлён выбор проверенных источников информации, таких как: официальные руководства, научные труды, онлайнфорумы, блоги и хранилища кода, произведён анализ различных инструментов, предназначенных для автоматизированного получения и обработки данных, включая методы веб-скрейпинга и парсинга и обозначен технологический стек, включающий выбор языков программирования и платформ для развёртывания. Было разработано решение для сбора базы знаний, на основе которого системы был создан ИИ-ассистент, способный отвечать на вопросы, касающиеся Web3. Система реализована в соответствии с принципами DevOps. Данная разработка способствует расширению доступа к знаниям о Web3, автоматизируя процесс сбора информации и предоставляя эффективный инструмент. Для достижения данных результатов в работе были использованы/разработаны следующие информационные технологии, в том числе программное обеспечение, облачные сервисы, базы данных и прочие: AWS, Serverless, TypeScript, VS Code, DynamoDB, ECS, Lambda, OpenAI, CloudWatch, GitHub, SNS.
Undoubtedly, the emergence and development of blockchain technology in 2009 has been one of the most significant transformations in various economic and social fields over the past two decades. Blockchain, literally meaning "chain of blocks," is an innovative system for recording data, in which information is stored on blocks with limited capacity. Once each block is filled, data is then recorded on the subsequent block, thereby creating a chain of blocks, which is referred to as the blockchain network. What makes the process of recording information on the blockchain unique is that it can operate in a decentralized manner, without the involvement of a central authority. The verification of data entries or changes is carried out by network users, which leads to the creation of a secure and cost-efficient network that can be used for a wide variety of applications, with the creation of cryptocurrencies and non-fungible tokens (NFTs) being only a small fraction of its potential uses.The NFT market, which can be traced back to 2014, experienced remarkable growth between 2020 and 2021. The trade volume of NFTs surged to over $17 billion in 2021, representing a 21,000% increase compared to the total of $82 million in 2020. During this time, NFTs were increasingly utilized as speculative investments, drawing significant criticism due to the energy consumption required for their production and the carbon footprint associated with validating blockchain transactions. Additionally, NFTs have been repeatedly used in art fraud, prompting various legal analyses concerning the applicable legal regime for these tokens and the establishment of regulations for their creation and transfer.Despite NFT proponents claiming that these tokens provide a clear certificate of ownership, the legal rights transferred through an NFT remain ambiguous in many cases. This ambiguity arises from several factors. For example, the transfer of an NFT does not necessarily imply the transfer of intellectual property or other legal rights to the buyer. Moreover, in many cases, an examination of the parties’ contract reveals that the intention was to grant a license to use the token, rather than to sell it. Conversely, even when the contract is labeled as a license agreement, the substance of the transaction may indicate the parties' intention to transfer ownership of the NFT. This issue becomes even more complex when considering that an NFT does not restrict the sharing or copying of the associated digital file, nor does it prevent the creation of other NFTs that reference the same file.HypothesisThe initial hypothesis of this article is based on the notion that non-fungible tokens (NFTs) fall under the category of digital goods. However, applying the legal frameworks governing intellectual property contracts to NFTs is not suitable, as it leaves many issues unresolved, including the formation, execution, and the legal rights transferred. This problem stems from the confusion between the NFT itself and the associated artwork. While NFTs can be examined as intangible assets, under Iranian law, the precise nature of an NFT must be analyzed independently of the artwork upon which it is based. Additionally, the legal transaction occurring during the transfer of the NFT must be clearly defined to establish an appropriate legal framework. It appears that the transfer of NFTs can be considered under the framework of a sales contract within Iranian law.MethodologyThe research method used in this study is the description and examination of the prevalent theories with an analytical approach along with the critique of these theories. Considering all the basic and effective elements in the nature of bargaining power and confronting abusive bargaining power, through a logical standpoint to the status of common law countries and the method of applying it in Iranian law.ConclusionThe analysis revealed that NFTs have various forms and applications. The nature of NFTs is that of personal digital assets, which also possess characteristics of ownership under Islamic jurisprudence and Iranian law. Using the framework of a licensing agreement for the transfer of NFTs does not align with the rights and obligations of the parties involved in the customary practice of NFT transactions. A license cannot be considered a necessary element in the transfer of NFTs. In some cases, such a license may be issued, while in others, the transfer occurs without granting a license. Furthermore, in certain instances, the license pertains to the NFT itself, whereas in others, it relates to the sales platform.The study demonstrated that, in Iranian law and jurisprudence, the term "property" in the definition of a sales contract is intended to exclude the sale of services from the scope of the contract. Given that the legislator has accepted the sale of intangible property in various contexts, there is no objection to considering the transfer of NFT ownership as a sale. Intangible property refers to assets that do not have a physical existence but are recognized by society and law. Legal scholars have expanded the scope of intangible property to include any type of financial right. Thus, all proprietary rights (excluding ownership, which is commonly associated with its physical subject matter), such as the right of usufruct, easements, debts, business goodwill, and intellectual property rights (including literary, artistic, and industrial property), as well as NFTs, are considered intangible property. In cases where the parties' intention is to sell the NFT, the principles of a sales contract can be applied to the transfer of NFTs in Iranian law, similar to the approach observed in U.S. law. By doing so, not only can the rights and obligations of the parties be clearly defined, but also various protective rules applicable to the sale of goods and services can be extended to these contracts. This approach is more consistent with the recognition of NFTs as personal digital assets.
Muhammad Asrul Maulana, Fajar Muharram, Kharisma Fatmalina Fajri
This research aims analysis of the civil evidentiary principle, ownership of Non-Fungible Token assets can be proven through documents showing transfers from the previous owner to the current owner, as well as other evidence supporting the validity of the transaction. However, because NFT technology is still new and not fully legally recognized, further analysis is still needed to determine the appropriate mode of proof in this context. This study uses a normative method with a statutory approach (statute approach), as well as an analytical approach (analytical approach). The results of this study are to determine the principle of audi et alteram partem, the principle of ius curia novit, the principle of nemo testis indoneus in propria causa, the principle of ne ultra petita, the principle of de gustibus, non est disputandum, the principle of nemo plus juris transferre potest quam ipse habet on non-asset ownership Fungible Tokens. The principle of audi et alteram partem, which ensures that all parties have the right to be heard, upholds fairness in NFT ownership disputes by guaranteeing that each side has an opportunity to present their case.
Прогнозування курсу криптовалюти є однією з найбільш досліджуваних тем і викликає інтерес як з наукової, так і з комерційної точки зору. Колись для прогнозування трейдери використовували різні складні формули та графіки, аналізували їх, і на їх основі будували торгові стратегії. Зараз, з появою штучного інтелекту було задіяно різні алгоритми з метою прогнозування руху фондового ринку, включаючи різні криптовалюти. Алгоритми машинного навчання використовуються як для передбачення ціни акцій на близький період, так і для розуміння ринку у довгостроковій перспективі. На даний момент у відкритому доступі досить багато досліджень використання штучного інтелекту для прогнозування ринку з низькою волатильністю, таких як індекси, або акції міжнародних компаній. Проте, все ще мало досліджень описують прогнозування ринку високої волатильності, такого як ринку криптовалют. Ці ринки відомі своєю непередбачуваністю і складністю, що робить їх цікавими для дослідників та трейдерів. У цій статті досліджується застосування методу лінійної регресії для прогнозування ціни на фондовому ринку високої волатильності, такому як ринок криптовалют. Для даного дослідження було обрано криптовалюту Ethereum. Автор аналізує вплив різних вхідних даних, таких як історія цін, обсяги торгівлі та інші технічні індикатори, на результативність моделі. Також, порівнюється вплив різних параметрів моделі на якість результатів і час її тренування. Крім того, пропонується торгова стратегія, побудована на основі передбачень моделі, та описується результат її роботи в симуляції криптовалютного ринку. Аналіз результатів показує переваги та недоліки використання лінійної регресії для передбачення ринку високої волатильності. У підсумку автор визначає доцільність використання такої моделі для реальної торгівлі та пропонує способи покращення точності передбачень.
В статье рассмотрены особенности цифровых финансовых активов (ЦФА) – качественно новой экономической категории, имеющей значительный потенциал в качестве инструмента инвестирования и финансирования бизнеса. Представлена краткая характеристика правового регулирования ЦФА, необходимая для понимания их сущности и состава входящих объектов. Выявлены основные преимущества, недостатки и возможные перспективы развития ЦФА в России. Introduction. Among the most promising cutting-edge tools that can significantly transform and improve the efficiency of business operations are, first and foremost, artificial intelligence, digital and cloud technologies, distributed ledger technologies, robotization, and many others. The emergence of fundamentally new objects, such as digital rights, including digital financial assets, cryptocurrency and others, necessitates an examination of their economic substance and an evaluation of the opportunities and challenges associated with their practical application. This article aims to present the findings of a study on the economic nature of digital financial assets (DFAs), their legislative and regulatory mechanisms, the benefits and risks they pose, and an analysis of their potential use in Russia. Results. The article focuses on the critical aspects of legal regulation of the new economic categories, including digital rights and DFAs. It uncovers their essence and features and presents various perspectives of specialists on the primary characteristics of DFAs. The article outlines the crucial prerequisites for the development of the global and domestic DFA market (the active use of blockchain technology, widespread use of cryptocurrencies, and global and macroeconomic changes). It provides data on the volume of transactions with DFAs in Russia for 2022-2023 and an evaluation of market growth prospects. The article also presents the main advantages of DFAs, such as investment attractiveness, security and transparency of records entered into the blockchain, the possibility of "splitting" a significant investment asset into parts, the lack of risk of unauthorized changes, and others. It also discusses the challenges of their practical use. The study concludesthat the use of DFAs as a tool for attracting investment (also by medium and small businesses) and financing, with an understanding of their inherent risks, will facilitate effective financial and investment decision-making. It will also assist in the optimization of business processes and interactions with business partners.
Blockchain technology refers to a chain of blocks constructed according to certain rules, where each block contains information about its own hash sum and the hash sum of the previous block. This organization of records in storing information allows preventing unauthorized alterations, as any change in data in any of the blocks requires changing the hash sums of the entire data chain. Among the advantages of information protection methods based on blockchain technology are security, decentralization, traceability, immutability, automation, and interaction. Blockchain technology enables a secure and interference-resistant method of data storage and transmission, as data is stored in blocks linked together in a chain. This complicates unauthorized users’ attempts to alter data or access it without permission. This article presents the results of research on the use of blockchain technology methods to address the issue of protecting information from tampering. The research conducted in this study analyzes various aspects of blockchain technology, including data structures, programs, legal implications, supply chain management, digital signatures, public key cryptography, and zero-knowledge proofs. Methods such as hashing, digital signature operations, public key cryptography, and zero-knowledge proofs are used to protect data in blockchain. These methods ensure the security, confidentiality, and efficiency of data processing, but the performance of their implementations depends on the selected software and hardware. Additionally, these mentioned methods have their specific vulnerabilities to cyberattacks.
The purpose of the article is to clarify the content of the transformation of the administrative and legal status of the Regional Service Centers of the Ministry of Internal Affairs under the conditions of structural centralization in 2024-2025, to identify the legal risks of reorganization, and to formulate proposals for improving the regulatory framework governing the status of Territorial Service Centers.Results.The article examines the transformation of the administrative and legal status of the Regional Service Centers of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine within the framework of the structural reform of 2024-2025.It analyzes the transition of the Regional Service Centers from the model of independent territorial bodies to the model of separate structural subdivisions (branches) of the Main Service Center of the Ministry of Internal Affairs, as established by the new version of the Regulation on the Main Service Center of the Ministry of Internal Affairs approved by Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine No. 786 of 12 November 2025.It is emphasized that the central issue for administrative and legal analysis concerns the impact of the reorganization on the scope of the legal personality of the Regional Service Centers.The administrative legal personality of a public administration body is traditionally examined in two dimensions: the internal organizational dimension (economic autonomy, legal entity status, and the right to manage property and financial resources) and the functional dimension (the scope of public-authority and public-service powers exercised in relation to private individuals).A comparative legal analysis of centralized and decentralized models of transport service administration is conducted using the examples of Ukraine, Georgia, Poland, and Lithuania.The study identifies legal risks associated with reorganization, including issues of legal succession, continuity of service provision, and certainty regarding the proper respondent in appeals against administrative acts.Proposals are formulated to improve the regulatory consolidation of the status of Territorial Service Centers as separate subdivisions.Conclusions.It is concluded that the transition of the Regional Service Centers from the model of autonomous territorial bodies to the model of separate structural subdivisions (branches) of a single legal entity is asymmetrical in nature.While it narrows the internal organizational (economic) legal personality of the Regional Service Centers, it preserves their functional competence in the provision of public services.For private individuals, the range of available services remains unchanged; however, the proper subject of the corresponding legal relations changes.
Статья посвящена возможности внедрения в образовательную среду блокчейн-технологии посредством смарт-контрактов. Для достижения данной цели перед авторами были поставлены следующие задачи: исследовать блокчейн-технологии на предмет применимости в образовательной среде; обосновать необходимость применения смарт-контрактов в учебном процессе; разработать алгоритм внедрения смарт-контрактов для хранения учебной информации и использования ее для дальнейшего анализа. Проведенный анализ образовательной среды подтолкнул авторов к предложению использовать блокчейн как инструмент управления учебным процессом. Для разработки смарт-контрактов выбрана платформа Ethereum. Программный код смарт-контракта был скомпилирован в компиляторе Remix. Также авторы провели сравнительный анализ норм национального законодательства и юридического понимания термина «смарт-контракт».